Перейти до вмісту
Шановні гості форуму!
Якщо Ви виявили бажання зареєструватися на нашому форуму - використовуйте, будь ласка, українські або міжнародні поштові скриньки (з російських йде спам).
 
Дякую за розуміння!

Краща відповідь

Влад Пономарь    Рубрика: «Выбрасываем пессимизм на свалку» (23 декабря).

1. Экономика Украины в этом году выросла на 1,5%.
В 2016 году показатель экономического роста в Украине составит 1,5%. Об этом заявил Премьер-министр Владимир Гройсман. Он напомнил, что в 2015 году Украина имела 10-процентное экономическое падение при инфляции в 43%. "Мы очень положительно смотрим сегодня в 2017 год и считаем, что 2017 год будет годом экономического роста", - отметил глава правительства.

2. ЕС за последние дни принял решение ускорить введение безвизового режима с Украиной, - Гройсман.

3. С начала года контракт на службу в украинской армии заключен с 68 тысячами военнослужащих. Об этом во время брифинга сообщила спикер Минобороны Оксана Гаврилюк.

4. Украина и Польша упрощают пересечение границы для малого пограничного движения.

5. Гонтарева: деньги МВФ Украина получит в январе 2017 года.
Успешная национализация Приватбанка и принятие госбюджета на 2017 год позволяет ожидать получения Украиной четвертого транша кредита МВФ по программе расширенного финансирования в январе 2017 года.

6. Украинский оператор мобильной связи "Киевстар" намерен разместить в ПриватБанке (Днепр) депозитный счет, сообщил президент компании Петр Чернышов "У нас крупные депозитные программы с государственными банками и теперь мы разместим депозит и в Привате", - написал на своей странице в сети Facebook.

7. ОДИН ИЗ ТОП-МЕНЕДЖЕРОВ ЕБРР ВОШЕЛ В НАБСОВЕТ "ПРИВАТБАНКА".
Управляющий директор ЕБРР в странах Восточной Европы и Кавказа Франсис Малиж вошел в наблюдательный совет национализированного Приватбанка.

8. Украина планирует стать экспортером газа с 2021 года.
Украина намерена с 2021 года начать экспортировать газ, заявил министр энергетики и угольной промышленности страны Игорь Насалик.
Ранее премьер Владимир Гройсман заявлял, что Украина за пять лет планирует нарастить собственную добычу газа на 7 миллиардов кубометров, что позволит Киеву отказаться от импорта газа и добиться энергонезависимости.
"Украина активно работает над уменьшением зависимости от импорта газа… В 2020 году за счет дополнительной добычи газа Украина не будет зависеть от импорта газа, а начиная с 2021 года станет его экспортером", — сказал Насалик, выступая в парламенте в пятницу.

9. АЭС Украины готовы перейти на топливо Westinghouse. 
Атомная энергетика Украины готова полностью перейти на ядерное топливо Westinghouse. 
Сейчас используется 30% американского топлива. 
«Из 13 топливных поставок, которые приходят (на украинские АЭС), четыре - от компании Westinghouse. Это составляет практически 30%. Причем атомная энергетика готова перейти на топливо Westinghouse в полном объеме», - заявил министр энергетики и угольной промышленности Украины Игорь Насалик.

10. Экспорт украинской агропродукции в ЕС увеличился на 17%
Сообщается, что Украина занимает 7 позицию по объему экспорта агропродукции в ЕС.
Объем экспорта украинской агропродукции в ЕС за ноябрь 2015 г.-октябрь 2016 г. составил €4,23 млрд, что на 17% больше показателя за ноябрь 2014 г.-октябрь 2015 г. (€3,61 млрд).
Об этом сообщается в отчете Еврокомиссии.
Наибольший прирост в стоимостном выражении за отчетный период продемонстрировала Украина (€0,612 млрд).
(фото).

11. Минагропрод Украины повысил прогноз экспорта зерновых в 2016/2017 МГ до 41,56 млн тонн.
Министерство аграрной политики Украины улучшило прогноз экспорта зерновых из страны в текущем 2016/2017 маркетинговом году (МГ, июль-июнь) на 1,309 млн тонн, или на 3,3%. "Ми повысили прогноз по экспорту до 41,557 млн тонн", - сообщил министр Тарас Кутовый на пресс-конференции в Киеве в пятницу. 
Предыдущий прогноз составлял 40,248 млн тонн. Как сообщалось, Украина с начала 2016/2017 МГ по состоянию на 22 декабря 2016 года экспортировала 21,22 млн тонн зерновых, в том числе около 10,88 млн тонн пшеницы, 4,25 млн тонн ячменя и около 5,99 млн тонн кукурузы. Украина в 2015/2016 МГ экспортировала 39,487 млн тонн зерна, что на 13,5% больше, чем в предыдущем сезоне.

12. Украина и Беларусь в 2017-2020гг намерены совместно производить тракторы, комбайны и вагоны.

13. Таможня ежемесячно перевыполняет план сборов на 1,5-2 млрд гривен, - Гройсман.

14. Система закупок Prozorro сэкономила для Украины в этом году 8 млрд гривен. Об этом заявил премьер-министр Украины Владимир Гройсман. 
"Мы получили только в этом году экономию 8 млрд гривен. Это средства, которые сэкономлены государственным бюджетом", - сказал премьер. Кроме того, Гройсман отметил, что благодаря открытым торгам через электронную систему стимулируется украинский бизнес, ликвидируются коррупционные схемы, а сэкономленные средства могут быть направлены на другие нужды государства. Напомним, ранее сообщалось, что Украина сэкономила на газе из Европы около 400 млн. долларов

15. На повышение зарплат работникам бюджетной сферы дополнительно выделили 28 млрд грн - П.Розенко.

16. В МИНСОЦПОЛИТИКИ ПООБЕЩАЛИ ПОДНЯТЬ ПЕНСИИ ЕЩЕ НА 10%.
Минимальная пенсия с декабря 2017 года вырастет до 1373 грн.

17. ОГРАНИЧЕНИЕ ПЕНСИЙ ДЛЯ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ОТМЕНИЛИ
КСУ отменил ограничения пенсий для военнослужащих в 2016 году.

18. Данилюк рассказал о результатах очищения системы соцвыплат от мошенников.
Благодаря очистке системы социальных выплат от мошенников, в 2016 году удалось сэкономить около 10 млрд грн бюджетных средств. Об этом во время часа вопросов к правительству сказал министр финансов Александр Данилюк. "В этом году была проведена достаточно эффективная работа по верификации платежей, было найдено много несоответствий. Общая экономия была около 10 миллиардов".

19. Министерство инфраструктуры Украины надеется, что следующий, 2017 год, станет годом масштабного восстановления автомобильных дорог страны. 
"Надеюсь, что следующий год станет годом масштабного восстановления автодорог, открытого неба, прихода мировых портовых операторов и компаний лоу-костов. Мы будем развивать приграничную инфраструктуру, будем объединять Украину комфортным сообщением. Под особым вниманием жизнь и безопасность граждан. Движение начато, и его не остановить", - очертил планы на следующий год глава министерства Владимир Омелян, отчитываясь в Верховной Раде Украины в ходе часа вопросов к правительству в пятницу. Он сообщил, что в 2016 году была отремонтирована максимальная протяжность дорог за последние 10 лет, ликвидировано 66% "ямочности", нанесено почти 22 тыс. км разметки, что на 2% больше, а также установлено и заменено 60 тыс. дорожных знаков. "Почти 7 тыс. единиц техники готовы к борьбе с непогодой зимой", - подчеркнул министр

20. Кабмин компенсировал более 800 миллионов по "теплым" кредитам.
Правительство в текущем году выплатило населению и объединениям совладельцев многоквартирных домов 844 млн грн компенсации части суммы кредитов для реализации мер по повышению энергоэффективности жилья.

21. Тарифы на воду могут упасть на 10%.
Решение Национальной комиссии по государственному регулированию в сферах энергетики и коммунальных услуг о снижении оптово-отпускной цены на электроэнергию в 2017 г. на 15,2% дает основания органам местной власти в Украине снизить тарифы на водоснабжение и водоотведение на 10-12%.

22. Аэропорт "Борисполь" по итогам года ожидает получить более 1,2 млрд грн чистой прибыли - Омелян.
Министр инфраструктуры рассказал, как развивается крупнейший украинский аэропорт.

23. Пассажиропоток в региональных аэропортах увеличился на 65% - В.Омелян.

24. Киев возместит две трети средств на ремонт и модернизацию домов.

25. "Укрзализныця" назначила 29 дополнительных поездов на праздники.

26. Поезд "Интерсити+" Киев – Перемышль совершил первый рейс. Из Киева в польский Перемышль на поезде можно добраться за 7 ч. 40 мин., а обратно – за 7 ч. 07 мин.
(фото)

27. Украинцы считают наибольшими достижениями года победу Джамалы на "Евровидении" и выступление паралимпийцев
Как свидетельствуют результаты опроса социологической группы "Рейтинг", презентованные на пресс-конференции в агентстве "Интерфакс-Украина" в пятницу, 
Главным успехом уходящего года 
83% респондентов назвали победу певицы Джамалы на песенном конкурсе "Евровидение-2016"; 
76% выделили выступление украинских спортсменов на Паралимпиаде-2016 в Рио-де-Жанейро;
65% украинцев выделили как успех в той или иной степени инициативу правительства по повышению уровня минимальной зарплаты до 3200 грн;
63% - внедрение электронного декларирования доходов чиновников;
61% - уровень боеспособности украинской армии; 
59% - выступление сборной Украины на Олимпиаде-2016;
55% - вступление в действие Соглашения о зоне свободной торговли между Украиной и ЕС; 
52% - снижение акциза на ввоз б/у автомобилей из-за границы; 
49% – начало проведения госзакупок через систему Prozorro; 
42% – реформу децентрализации власти..

28. В киевском метро появится 3G-интернет.

Приятного вечера и хороших выходных!

15590637_1821510954797411_65708606489079
 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

Капітальну греблю на Північно-Кримському каналі біля кордону з окупованим Кримом поки не завершено, але в поливний сезон 2017 року вона виконуватиме покладені на неї функції.

 

Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомила в Херсоні голова Державного агентства водних ресурсів України Ірина Овчаренко, передає Укрінформ.

 

"З огляду на всі сезонні і фінансові складності, які супроводжують будівництво капітальної споруди на Північно-Кримському каналі, завершити будівництво в цьому році не вийде. Однак до поливного сезону спорудження буде функціонально пристосоване. Зараз поруч із будівельними роботами ведуть роботу щодо ухвалення такого технічного рішення, щоб споруду експлуатували", - зазначила вона.

 

За словами Овчаренко, в поливний сезон 2017 року дамба буде виконувати покладені на неї функції, що дозволить збільшити на 7 тис. гектарів площу зрошуваних земель у Херсонській області.

 

Тимчасова дамба в руслі Північно-Кримського каналу була побудована два роки тому, після того, як у Крим перестала надходити вода каналом. Її побудували, щоб утримувати воду на рівні, необхідному для зрошення полів у Херсонській області.

 

Вода, яка надходила з материкової частини України через Північно-Кримський канал, що йде від Дніпра, забезпечувала до 85% потреб Криму. Її використовували для поливу сільськогосподарських угідь. Після анексії Криму РФ навесні 2014 року подачу води каналом було припинено, у зв'язку з нестачею води "влада" анексованого Криму оголосила режим воєнного часу.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
10 рейсов, которые будут стоить 9 евро в следующем году

 

 

Эти рейсы доступны из Польши и я подробно расскажу как добраться к месту вылета за 20 евро украинцам и белорусам.

Po.jpg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Український закордонний паспорт потрапив у рейтинг "найсильніших" у світі


 


Безвізовий режим для українців діє з 87-ма країнами.


Про це повідомляє портал "Passport Index".


Закордонний паспорт громадянина України посів 46-ту сходинку з 95-ти у світовому рейтингу паспортів.


 


771840.jpg?201701154431


 


Зазначимо, "силу" паспорта оцінюють кількістю країн, у які його власник може відвідати без візи. Всього у рейтингу перелічено 148 країн.


Перше місце отримала Німеччина, громадяни якої можуть їздити без віз у 157 держав. На другій сходинці знаходяться Швеція та Сінгапур – по 156 країн.


Третє місце з кількістю у 155 країн посіли: Франція, Іспанія, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Норвегія, Великобританія та США.


 


Російська Федерація посіла 39-ту сходинку з кількістю – 103 країни.


Останнє 95-те місце у рейтингу посів паспорт Афганістану з 23-ма країнами для відвідуванням без віз.


Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Украинцы с июня смогут ездить в ЕС без виз – СМИ

02/03/2017

 

Совет ЕС окончательно утвердит визовую либерализацию Евросоюза с Украиной на заседании 11 мая. Таким образом, безвизовый режим вступит в силу в июне 2017 года, пишет «Европейская правда«, ссылаясь на свои источники в странах Евросоюза.

Издание сообщает, что было достигнуто неформальное соглашение по поводу графика имплементации визовой либерализации для Украины.

Ранее Совет ЕС, Европарламент и Еврокомиссия провели успешный триалог относительно предоставления безвизового режима для Украины, достигнув предварительного соглашения по визовой либерализации для украинцев.

 

 

146312-640x427.jpg

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

5.3.2014 - у Донецьку мітинг за єдину Україну зібрав близько 7-10 тисяч мітингувальників

 

C6H9017U0AA9jb4.jpg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

 

74FAA768-BCB5-49E8-B5B9-8918AC087C1B_w10

 

 

 

Іван Дзюба в одному з недавніх інтерв’ю згадує, як під час донецького «антимайдану» місцеві жіночки несли транспарант з написом «Упразднить украинский язык за ненадобностью!». Жінки, очевидно, були твердо переконані у своїй правоті: якщо більшість мешканців Донецька говорить російською, то для чого їм нав’язують мову меншості.

Так само не вважала потрібною українську мову більшість населення Криму, де демографічну потужність російській мові забезпечила репресивна імперська політика Сталіна, в результаті якої кримські татари та інші національні меншини півострова були насильницьки депортовані, а на їхнє місце масово переселили росіян з території РСФСР. Таким чином, нинішню окупацію Росією Криму підготувала етнічна сталінська чистка, проведена понад 70 років тому.

Зросійщення промислових міст України, що почалось за доби індустріалізації 1930-х років і тривало до 1980-х, є одним з найтяжчих спадків імперської уніфікації, інструментом якої була російська мова.

Вважати ситуацію, що склалась, нормальною, – це данина запущеній в радянський час тезі про «гармонійну російсько-українську двомовність», яку пропагував ідеолог русифікації мовознавець Іван Білодід. Значно відповідніше визначив стосунки двох мов в Україні Юрій Шевельов: «мова у наступі» і «мова у відступі».

 

 

Дві стратегії мовної поведінки в зросійщеному місті

Відомо, що свобода вибору мови спілкування в міському комунікативному просторі – це фікція. Людина, яка хоче говорити українською в публічній комунікації зросійщеного міста, має до вибору лише дві стратегії мовної поведінки – або пристосуватися до оточення і перейти на російську, або ж протистояти диктатові середовища і зберігати вірність рідній мові. Повсякчас протистояти оточенню нелегко, тому більшість носіїв української мови, зокрема й тих, хто переїздить до великого міста з українськомовних сіл і містечок, у позародинному спілкуванні переходять на російську. Відтак урбаністичні середовища досі лишаються потужними центрами русифікації й денаціоналізації українців.

Відповідність застосування міліарної метафори до характеристики стосунків двох мов на території України переконливо підтверджує нинішнє загострення конфліктів на мовному ґрунті. Такі сюжети все частіше з’являються в засобах масової інформації. Найбільше обурення в соціальних мережах викликав нещодавній випадок у Дніпрі, коли продавчиня виштовхала з крамниці вдову вояка, загиблого в АТО, через те, що та звернулася до неї українською мовою.

Подібний випадок вияву агресивної зневаги до державної мови, немислимий в будь-якій цивілізованій державі, не поодинокий.

І це реальний наслідок мовної політики нинішнього керівництва з його вірою в те, що двомовний принцип «Єдина країна – Единая страна» забезпечить «гармонійну» консолідацію країни.

Такі конфлікти підтверджують слушність експертних оцінок, які попереджали про загострення стосунків між двома різномовними групами в разі будь-якого підвищення статусу російської мови. Адже так зване російськомовне населення не є ментально й світоглядно однорідним. До нього належать як щирі патріоти України, так і її ненависники. І саме на підтримку тих, хто прагне «упразднить за ненадобностью» українську мову, а оскільки мова – це основа держави, то «упразднить» і саму державу, – розрахований досі чинний Закон «Про засади державної мовної політики» Ківалова і Колесніченка, впроваджений Партією регіонів за президентства Януковича.

 

18508F53-513A-41FD-89DB-3854E220F8FD_w65

Віче проти русифікації України з нагоди Дня української писемності та мови. Київ, 9 листопада 2016 року

 

 

Фінляндія й Ізраїль: досвід успішної мовної політики

У цьому зв’язку необхідно ще раз наголосити на потребі українізації для подолання мовної, культурної й ментальної залежності від Росії, без чого Українська держава лишатиметься хисткою спорудою без твердого фундаменту. Це неможливо зробити швидко, кавалерійським нападом, а потребує копіткої, наполегливої праці з впровадження мовного планування й контролю за його виконанням.

Порівняння в цьому плані України з тими, що вирішували подібні проблеми, говорить не на нашу користь. Так, у Гельсінкі, де за час шведського панування фінська мова була витіснена з ужитку, через 20 років після початку впровадження своєї мови фінськомовні мешканці зрівнялись за кількістю зі шведськомовними. В подальшому фінляндизація країни успішно завершилась.

Вражаючим є досвід Ізраїлю, де досить швидко вдалося відродити у функції загальнодержавного засобу спілкування іврит – мову, яка довгий час не вживалась як розмовна. Суспільство, отже, мало виконувати одночасно два завдання – впроваджувати іврит і створювати розмовний побутовий лексикон.

В Україні ж за 25 років не відбулось ані значного кількісного збільшення українськомовних груп у столиці, ані суттєвого послаблення панівних позицій російської мови на більшій частині території.

Успіх Ізраїлю і провал України в національній політиці зумовила одна, але дуже важлива для справи мовного планування, обставина. Заснуванням Ізраїлю керувала сильна, відповідальна за свій народ еліта, яка хотіла, щоб після пережитих лихоліть він мав свою державу. В Україні такій еліті прийти до влади не вдалось. Проросійські імперські сили виявились сильнішими.

 

 

Порошенку достатньо лише поставити підпис

На жаль, і керівництво, обране після Революції гідності, не визнає потреби дерусифікації країни. Стає все очевиднішим, що, попри тиск громадських активістів, Порошенко не планує скасувати Закон Ківалова- Колесніченка, хоча для цього потрібен лише його підпис під відповідним рішенням Верховної Ради. Прихильність президента до цього витвору русифікаторів Партії регіонів підтверджує нещодавно оприлюднена в «Україні молодій» інформація про заяву, яку він зробив французькому виданню Le Figaro ще в червні 2014 року. В цьому інтерв’ю президент визнав рішення про позбавлення російської мови статусу регіональної, запровадженого в законі Ківалова-Колесніченка, помилковим і наголосив на тому, що подібні ескапади ніколи не матимуть його схвалення.

 

0DA08EBA-C21F-46F3-9FA9-ED2938FF6C4D_w65

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і нагороджений медаллю Пушкіна народний депутат України Сергій Ківалов, один зі співавторів «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року

 

Варто зауважити, що країна, виданню якої дав інтерв’ю Порошенко, не схвалила і не ратифікувала «Європейську Хартію регіональних і міноритарних мов», що її Ківалов і Колесніченко використали як базову для свого закону, хоча й з точністю до навпаки. У Франції цей європейський документ визнали таким, що суперечить Конституції Франції і загрожує цілісності держави. Різко негативну оцінку Хартії дала політолог Івон Больман у праці «Мовні війни в Європі», яка вийшла і в українському перекладі у видавництві «К.І.С.» у 2007 році.

 

2A94E5D2-8DA4-4192-99EC-67311CA672F2_w65

Акція протесту проти «мовного закону Ківалова-Колесніченка». 5 липня 2012 року

 

За відсутності державної політики підтримки української мови, цей обов’язок, як і в інших сферах суспільного життя, беруть на себе громадські організації і активісти. Вони засновують в містах мережу безкоштовних курсів української мови, розмовні клуби, провадять соціолінгвістичні дослідження становища української мови в різних регіонах, домагаються через судові позови маркування українською мовою товарів, стежать за вживанням державної мови у сфері послуг. Під тиском громадських організацій Верховна Рада зареєструвала три мовних законопроекти. Майбутнє покаже, чи вдасться патріотичній частині депутатського корпусу подолати опір керівництва і ухвалити закон «Про державну мову», де визначальною є вимога створення інституції з функціями контролю за виконанням мовного законодавства.

 

 

Лариса Масенко – доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Архивы вскрыты. Оказывается 90 лет назад Украина была в 1,6 раза больше чем теперь

 

О карте Украины 1919 года не было ничего известно. Для историка Ивана Сварника — это сенсационный оригинальный документ, потому что это первая карта Украины как государства, на ней впервые были нанесены государственные границы. Для многих украинцев, проживавших в 1919 году, эта карта играла большую роль, говорит ученый. Потому что это было осознание территории, которую охватывало независимое Украинское государство и понимание, от кого ее нужно охранять.

5b922f.jpg

 

Карта, в первую очередь, является фиксацией состояния сознания населения того времни, когда она напечатана, состояния национального осознания государства. Я предполагал, что такая карта должна быть.

Парижская мирная конференция УНР границы Украины выглядят следующим образом.

735dae.jpg

 

Государственная граница Украинской Народной Республики в день Воссоединения 22 января 1919 был значительно длиннее современного.

Граница тогдашней Украины отражена на карте «Соборная Украина», вышедшей во Львове.

feb1dc.jpg

Это первая настенная карта соборной УНР, на которой отображены все украинские этнические земли, которые в 1919 году были в составе Украины. Кубань, Ставрополье, Чорноморщина, Восточная Слобожанщина, Стародубщина (сейчас они в составе России). Берестейщина и Гомельщина (ныне в составе Беларуси). Холмщина, Подляшье, Надсяння, Северная Лемковщина (Польша), Южная Лемковщина (Словакия). Мармарощина, Южная Буковина (ныне в составе Румынии).

a8cd90.jpg

На карте, над которой работала группа историков и ученых, на основе архивных материалов выделены территории компактного проживания украинцев, так называемые «клины», где формировалась украинская армия. Малиновый клин — это Северный Кавказ, Серый клин — Северный Казахстан и Юго-Западная Сибирь, Зеленый клин — Южная часть Дальнего Востока (главный город — Владивосток), Желтый клин — Нижнее и Среднее Поволжье.

К слову, площадь Зеленого клина была вдвое больше территории Украины, тут украинцы проводили процессы государственного построения: в 1918 году они требовали от российского правительства признать дальневосточный Зеленый Клин частью Украины и объявили культурную Конституцию украинцев Дальнего Востока и Самостоятельную Украинскую Дальневосточную Республику.

Председатель благотворительного фонда «Украина-Русь» Ростислав Новоженец отмечает, что карты в атласах противоречивые и неполные, не подают общей картины о государственном строительстве того периода. Поэтому и издали карту «Соборной Украины», чтобы показать, какими были украинские границы в День Воссоединения, которому предшествовало провозглашение самостоятельности Украины 22 января 1918 года, а 1 ноября 1918 года была провозглашена ЗУНР.

«Украинцы должны знать свою историю, историю правдивую. Украинцы этой истории не знают. Одни считают, что соборность — это распространение христианства по Украине, другие, что это единство между Востоком и Западом, но кто скажет, что это объединение всех этнических украинских земель? Главная задача этой карты — дать познание современным украинцам о славных страницах нашей истории 90 лет назад. Карта поможет оценить современникам, молодому поколению Акт объединения», — отмечает Ростислав Новоженец.

 

 

 

 

Карту будут распространять по всей Украине, а также ее передадут украинцам, проживающих на бывших этнических украинских землях.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Паризька мирна конференція 1919 року: на мапі України були Крим і Кубань

 

D259A795-0153-498C-A3BC-0785EFC8C857_cx0

 

 

 

98 років тому на Паризькій мирній конференції підбивали підсумки Першої світової війни. Україну на ній представляла об’єднана делегація Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Утім, з огляду на внутрішні суперечки, невдовзі українська делегація розділилася. Чому це сталося і чому для незалежної України 98 років тому не знайшлося місця на політичній мапі Європи? Ці та інші запитання Радіо Свобода поставило історикам Максиму Майорову та Ігорю Дацківу.

 

– Паризька мирна конференція – переможці вирішують долю Європи. Але Україна безпосередньо не брала участі у Першій світовій війні. І, якщо із переможцями та переможеними зрозуміло, то до кого з них можна віднести українців?
 
Максим Майоров: Коли завершилась Перша світова війна, то виявилось, що різних національних рухів існує значно більше, ніж було до війни. Війна завершилася розпадом кількох імперій – Російської, Османської, Австро-Угорської – і різні національні рухи, які постали на уламках цих імперій, теж претендували на те, щоб стати суб’єктами.
 

Мирна конференція вирішувала кілька базових завдань: підписання мирних договорів з переможеними державами, врегулювання питання кордонів, визнання нових незалежних держав і заснування Ліги Націй – впорядкування універсального ладу після Першої світової війни, який би не допустив виникнення нової війни.

 

 

 

Україна була одним із абсолютно нових факторів, який виник за результатами війни, з яким мусили рахуватись
Максим Майоров

 

 

 

Україна була одним із абсолютно нових факторів, який виник за результатами війни, з яким мусили рахуватись. Народів, які направили свої делегації на конференцію, було багато. Серед них були дуже екзотичні представники, як курди, асирійці, арумуни.

– Мабуть, для них, у свою чергу, українці були екзотичним народом.

 

Українці розраховували на те, що, оскільки конференція проголосила своєю метою новий справедливий світ, то в цьому справедливому світі знайдеться місце для українського народу
Максим Майоров

 

 

 

Максим Майоров: Тоді в Парижі українці вважались досить екзотичними – це був певний сюрприз. Ну, і зрозуміло, що українці розраховували на те, що, оскільки конференція проголосила своєю метою новий справедливий світ, то в цьому справедливому світі знайдеться місце для українського народу. Покладалися також на 14 принципів президента США Вудро Вілсона, які були проголошені ще до конференції й взяті на озброєння. Тобто, українці хотіли, щоб ця конференція вирішила українське національне питання та покладалися на це, адже не відчували себе переможеними. Вони відчували себе новим суб’єктом, який має бути відкритим для світу і світ має бути відкритим до них.

– То українці себе не вважали переможеними? І в принципі, вони як суб’єкт не воювали, адже частина українців була у Російській імперії, а частина – у Австро-Угорщині. Але все-таки – вони були ближчі до переможців чи переможених?

 

Переможці абсолютно по-різному дивилися на дві частини українців – на галицьку і наддніпрянську частину
Максим Майоров

 

 

 
 

​Максим Майоров: У них було проміжне невизначене становище. Більше того, переможці абсолютно по-різному дивилися на дві частини українців – на галицьку і наддніпрянську частину. Якщо галицькі українці були частиною Австро-Угорщини, яка підлягала національному розподілу, а тому галицькі українці могли претендувати на створення держави, то наддніпрянські українці все ж були частиною Російської імперії, яка до цього входила в Антанту. Так трапилося, що вона фактично програла війну й розпалася, але це була велика проблема, адже союзники фактично не знали, що розбити з тими країнами, які постали на уламках Російської імперії. Це не стосувалося тільки Польщі – вона була таким собі винятком на теренах Російської імперії, яку були готові одразу визнати.

 

914A840B-2B82-4ADC-BAFC-7C13BFB79A24_w65

Максим Майоров

 

 

– Отже, два різні підходи до двох частин України. Перед конференцією відбувся відомий Акт Злуки УНР та ЗУНР. Формально це вже була одна держава, але фактично в Галичині і Наддніпрянській Україні були окремий уряд та окрема армія, і так само було і в Наддніпрянській частині України. Як у цих умовах відбувалося формування делегації? Хто і як впливав на це питання?

 

Український народ сильно постраждав під час Першої світової війни. Звичайно, українці сподівалися на справедливе розв’язання українського питання авторитетним міжнародним форумом
Ігор Дацків

Ігор Дацків: Український народ внаслідок свого геополітичного становища сильно постраждав під час Першої світової війни. Звичайно, українці сподівалися на справедливе розв’язання українського питання цим авторитетним міжнародним форумом. Україна була розділена між двома ворогуючими блоками і була в епіцентрі воєнних дій на Східному фронті. Найбільше постраждала Східна Галичина, тому що найбільша кількість бойових дій проходила на території Галичини, тобто Західної України.

 

 

Ухвалили також звернення до народів всього світу, де наголошували, що 40-мільйонний український народ прагне увійти в сім’ю вільних народів світу
Ігор Дацків

 

 

Після розпаду Австро-Угорської імперії була утворена Західноукраїнська Народна Республіка, яка прагнула об’єднатися із наддніпрянцями. Відбувся Акт Злуки 22 січня 1919 року, а наступного дня на Трудовому конгресі України було затверджено рішення відправити на мирну конференції делегацію. Якщо я не помиляюся, ухвалили також звернення до народів всього світу, де наголошували, що 40-мільйонний український народ прагне увійти в сім’ю вільних народів світу.

– То як делегація була сформована? Яка була частка галичан, а яка – наддніпрянців? Які між ними були стосунки?

Ігор Дацків: Була відправлена об’єднана делегація УНР і ЗУНР. Делегацію очолив Григорій Сидоренко, а заступником був Василь Панейко – свого часу він був міністром закордонних справу ЗУНР.

– Отже, наддніпрянець – голова делегації, а галичанин – перший заступник.

 

Хоча делегація була об’єднана, вони мали свої два вектори зовнішньої політики
Ігор Дацків

 

 

 

Ігор Дацків: Так. Українська об’єднана делегація не була суб’єктом, а була об’єктом на Паризькій мирній конференції. Там серед найважливіших питань розглядали два східних питання: російське і польське. Саме останнє розглядалося у зв’язку з україно-польською війною за Східну Галичину. Тобто, якби не було делегації ЗУНР, то делегація УНР не мала б там що робити. І хоча делегація була об’єднана, вони мали свої два вектори зовнішньої політики. Коли вони вже конкретно роз’єдналися…

– А коли і через що вони конкретно роз’єдналися?

Ігор Дацків: Вони мали розбіжності в поглядах. Сидоренко хотів тільки, щоб визнали УНР, а Василь Панейко, щоб бачили ЗУНР. Небажання розглядати УНР як суверенну державу обумовило підхід лідерів Антанти до долі західноукраїнських земель, які з моменту виникнення ЗУНР зазнали збройної агресії з боку Польщі, Румунії та інших держав.

– Тобто, сталося так, що на мирній конференції увага була більше прикута до питання західноукраїнських земель?

Максим Майоров: Звичайно. Оскільки Галичина входила до Австро-Угорщини, то австро-угорське питання було простішим, адже вона підлягала розподілу, і там було окреме місце для Східної Галичини, де титульною нацією були західні українці. Щодо Російської імперії, то підхід був більше на користь білогвардійського руху, очільники якого тоді наголошували, що ніякої України немає, а є тільки Південно-Західний край Росії.

 

 

Чому розійшлись інтереси делегацій? Тому що різні вороги були. Для галичан головним ворогом була Польща. Для Східної України головним екзистенційним ворогом була Росія у своїй «білій» або «червоній» реінкарнації
Максим Майоров

 

 

То чому розійшлись інтереси делегацій? Тому що різні вороги були. Для галичан головним ворогом була Польща – вона претендувала на те, щоб завоювати всю Східну Галичину і не залишала місця для окремої західноукраїнської держави. Для Східної України головним екзистенційним ворогом була Росія у своїй «білій» або «червоній» реінкарнації. Відповідно, у цій боротьбі на кілька фронтів східні українці фактично були готові пожертвувати Галичиною задля того, щоб помиритися з поляками. Натомість галичани були готові миритися із будь-якою Росією або з будь-ким, хто надасть дипломатичну підтримку. На цьому ґрунті інтереси кардинально розійшлися, коли стало зрозуміло, що не можна тримати об’єднаний фронт, що треба шукати шляхи порізно.

– І коли та як це сталось?

Максим Майоров: Кулуарні переговори – східняків із поляками та західників з росіянами – почалися ще навесні 1919 року. Фактично розкол вже трапився остаточно у листопаді-грудні 1919 року – його апофеозом став перехід галицької армії на бік Денікіна, а пізніше відбулися переговори у Варшаві, де було підписано Варшавську угоду між УНР та Польщею. Фактично це означало повний розкол, і західноукраїнська делегація офіційно зреклася єдності – вона заявила, що не буде пов’язана із УНР. Таким чином їхні шляхи розійшлися.

Та цей розкол намітився ще раніше, ще в лютому 1919 року, коли прибула делегація Антанти в Галичину, аби залагодити україно-польський конфлікт. З іншого боку, десант Антанти висадився на півдні України і відбувалися переговори з представниками УНР в Одесі.

 

 

Французи тоді переконували, що визнають УНР, але останній все одно доведеться якось налагодити відносини з «білими». Фактично, це та ж програма, яку не вдалося завершити Скоропадському, коли він оголосив свою грамоту про федерацію
Максим Майоров

 

 

На той момент УНР ще контролювала більшу частину Наддніпрянщини, хоча й стрімко втрачала контроль. Тоді французи планували спільний похід проти більшовиків, яких мали намір здолати військовим шляхом. Оскільки УНР контролювала ще певну територію, з’явилася ідея залучити українців до спільного антибільшовицького фронту – і це було певним шансом для визнання УНР. Звичайно, паралельно треба було узгоджувати все це із російським «білим» рухом. Французи тоді переконували, що визнають УНР, але останній все одно доведеться якось налагодити відносини з «білими». Фактично, це та ж програма, яку не вдалося завершити Скоропадському, коли він оголосив свою грамоту про федерацію.

Також це питання було пов’язане із Галичиною. Галичани в той час досить успішно опиралися полякам і йшлося про те, що Східну Галичину треба поділити за лінією Бартелемі.

– Бартелемі – це керівник делегації Антанти. То східняки згодні були поступатися за рахунок галичан, а галичани – за рахунок східняків?

Максим Майоров: Так. Але ясно, що цей план провалився, адже Директорія блискавично втратила майже всю територію за кілька місяців і сфера її контролю звузилася лише до Волині. І тоді на місце французів прийшли поляки.

– Існує відомий артефакт – карта, з якою українська делегація поїхала на ці переговори: там у складі України були і Галичина, і Кубань, і Крим. Кримської делегації на паризькій конференції не було, але була натомість кубанська. Щось відомо про контакти українців та представників Кубані?

Максим Майоров: Було багато різних делегацій, інша справа, що вони були невизнані. Кримські татари теж намагалися просувати свої інтереси, але більше у Варшаві, ніж у Парижі.

– І все-таки українська делегація сприймала Кубань як частину своїх територій. Принаймні, задекларувала так. Чи намагалися українці якось скоординуватися з кубанцями?

Максим Майоров: На той момент кубанський уряд був повністю залежний від «білого» руху. Зрозуміло, що якихось контактів вони не могли підтримати. Але сама традиція залучення Кубані в її адміністративних межах походить ще з часів гетьмана Скоропадського, коли дійсно велися переговори про входження Кубані на федеративних засадах до складу України. Карту, яку українці привезли в Париж, намалювали ще за часів Скоропадського, а під час Паризької конференції був розрахунок на те, що Кубань на якихось засадах може приєднатись до України.

– А як галичани уявляли свою державу?

Ігор Дацків: Західноукраїнська Республіка бачила себе від річки Сян до річки Збруч. Але на Паризькій мирній конференції головувала Франція, яка підтримувала Польщу.

Тоді значну роль відігравав економічний чинник. У нафтовий регіон Борислав-Дрогобич свого часу були вкладені гроші Австро-Угорщини. І коли делегація Антанти приїздила на Східну Галичину, то йшлося переважно про цей нафтовий регіон.

 

 

Справа Східної Галичини була єдиною проблемою, щодо якої Паризька мирна конференція офіційно зверталася до дипломатів УНР
Ігор Дацків

 

 

 

Справа Східної Галичини була єдиною проблемою, щодо якої Паризька мирна конференція офіційно зверталася до дипломатів УНР – вони знали, що вже є розкол в делегації. Делегацію УНР було допущено як спостерігача на засідання тих робочих органів, де розглядали цю проблему.

– А чому тоді не вдалося домовитись бодай про автономію у складі Польщі?

Ігор Дацків: Вже згодом, в березні 1923 року, Рада амбасадорів (послів держав Антанти – ред.) вирішила, що на правах широкої автономії західноукраїнські землі входять до складу Польщі. Проте певна польська політика не дала зробити це українцям. На міжнародні права Польща не звертала увагу. Тим більше, лідери західної Європи хотіли бачити Велику Польщу – і як фінансово, так і військово її підтримували.

Максим Майоров: Насправді, всі рекомендації Паризької конференції нічого не були варті, якщо за ними не стояла конкретна військова сила.

– Але ж була Українська галицька армія.

Максим Майоров: Українці програли війну. Зазнавши поразки від поляків, галицька армія перейшла на Східну Україну, а потім фактично розпалася.

Поляки перемогли і фактично знехтували рекомендаціями, які давала їм Паризька мирна конференція щодо створення української автономії. Взагалі у це рішення про автономію вже, мабуть, ніхто й не вірив із західних держав – вони виказали своє занепокоєння ситуацією, порекомендували автономію, на тому заспокоїлися і закрили конференцію без вирішення західноукраїнського питання і українського в цілому також.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Комунізм і нацизм співпрацювали, але при цьому вони звинувачують чомусь Бандеру, який відсидів у німецькому концтаборі за проголошення незалежності України. Про це пише видання politolog.net, інформують Патріоти України.

1. Степан Бандера з віруючої сім’ї, він не був військовим і не брав участі ні в одному бою. На відміну від Сталіна, який вбивав людей мільйонами (у тому числі росіян), Степан Бандера цього не робив.

 

thumb120-upa-640x426-e568e635ea85f6f4e4e

 

2. Степан Бандера сидів у німецькому концтаборі “Заксенхаузен” три роки за проголошення акту незалежності України 30 червня 1941, а за відмову присягнути німецькому окупаційного уряду два рідних брата Степана Бандери були замучені в німецькому концтаборі “Аушвіц”. Все за те, за що вони боролися, – за незалежну, соборну і самостійну Україну.

3. ОУН і УПА – це різні речі. Незважаючи на те, що ОУН (Організація українських націоналістів) була кістяком УПА (Українська повстанська армія), проте ОУН і УПА – різні структури. Перша, ОУН, – це політична організація, друга, УПА – це найбільша в Європі визвольна неофіційна армія.

4. Факт: ОУН була розділена на два табори – ОУН М і ОУН Б. ОУН М – “мельниківці”, що не відкидали співпраці з Німеччиною. ОУН Б – бандерівці (ті самі), які були проти будь-якої співпраці з Німеччиною. Саме ОУН Б (бандерівці), ставлячи метою незалежну Україну, склали кістяк УПА (Української повстанської армії).

5. Діяльність УПА почалася лише за фактом німецької окупації (в 1942 році), тобто проти Німеччини та її окупації.

6. Незважаючи на комуністичні міфи, воїни УПА мали свою форму, свої звання, свої відмінності, свої нагороди, серед них шеврони з гербом і прапором України.

7. Незважаючи на комуністичні міфи, УПА присяга тільки на вірність Україні. Відповідний текст присяги був затверджений УГBP і введений наказом ГВШ, ч.7, від 19 липня.

8. На відміну від комуністів, які активно співпрацювали з Німеччиною і поділили Європу пактом Молотова-Ріббентропа, УПА і ОУН (Б) не співпрацювали ні з німецьким, ні з комуністичним окупаційними урядами.

У свою чергу комуністи і німці, крім укладення пакту Молотова-Ріббентропа, вчили один одного, проводили спільні репресії, паради, обмінювалися озброєнням тощо. Комуністи і Німеччина спільно напали на Польщу, розв’язавши другу світову війну 1 вересня 1939 року.

Тобто комунізм і нацизм тісно співпрацювали, але при цьому вони звинувачують чомусь Бандеру, який відсидів у німецькому концтаборі за проголошення незалежності України. А за відмову співпрацювати з Німеччиною два брата Бандери були замучені в концтаборі “Аушвіц”. Тоді виникає питання: хто чий посібник насправді?

Відомий факт, що комуністичні пілоти вчилися в Німеччині, а Німеччина переймала “досвід будівництва ГУЛАГів” у комуністів. Вони допомагали один одному продовольством за рахунок голодоморів в Україні. УПА і Бандера не мали жодних домовленостей з німецьким окупаційним урядом, за що Бандера сидів у концтаборі, а більшість його сім’ї було репресовано під різними приводами як комуністами, так і німцями.

9. УПА не провела жодного бою з постійною армією СРСР, а всі “спини”, в які могли “стріляти”, могли бути тільки спинами карателів НКВС, які винищували людей мільйонами, а потім спалювали села! Одним з важливих фактів є те, що УПА не окупувала чужі землі, а діяла тільки на своїй землі і захищала свою землю і свій народ як від німецьких окупаційних військ, так і від карателів НКВС.

10. Вже давно відомі факти, які опублікувала СБУ, коли бійці НКВС перевдягалися у форму УПА, щоб проводити провокації! Одним з найвідоміших є свідчення одного з учасників спеціально сформованої спецгрупи РВ НКВС майора Соколова.

“Порадився з командирами спецгрупи, чи не краще буде нам змінити роботу – не входити в села під виглядом банд, шукаючи бандитів, а красти з сіл людей, що стоять на обліку РО НКВС, як мають зв’язок з бандитам, і їх допитувати під виглядом УПА …”

Ще одне свідчення:”Рухаючись по підконтрольних націоналістам районах приблизно 300 км (!), щоб уникнути зіткнень і вести вивчення повстанців, ковпаківці самі маскувалися під націоналістів, знімаючи знаки відмінності”.

11. Відомий факт, що партизани Червоної Армії, що знаходилися в лісах Західної України, визнавали в щоденниках, що УПА воює проти німецької армії за незалежність України. Серед таких найбільш відомих свідоцтво Семена Руднєва: “Наші близько двох тижнів вели спільні бої з УПА проти фашистів.

Вони нам кажуть: “Ми, українські націоналісти, проти німців і Москви – за самостійну соборну Українську державу”. Потім почалися переговори, в результаті яких націоналісти обіцяли не виступати проти нас і дали нашим батальйоном чотири мішки борошна, мішок крупи, мішок цукру і ящик сірників”.

12. В УПА воювали люди різних національностей. Серед них найвідоміші: росіянин Володимир Черемошинцев, єврей Хасман Мандік. Також відомі воїни УПА, серед яких були білоруси, казахи, узбеки, татари, вірмени, грузини, греки та інші.

13. Встановлений факт: більшість лікарів в УПА були саме євреї. Вони “служили в УПА за покликом серця, борючись за незалежність України, лікуючи в палатах воїнів ..” – такі свідчення залишають лікарі.

14. УПА ставила метою незалежну, соборну і самостійну Українську державу.

15. Факт: УПА офіційно не розпущена.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

5933cfbfe3ea4_18813518_1867011196951188_

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

5936848a9469d_11072050_966264030080537_5

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Дай Бог!

 

 

 

 
09.07.2017
 
Афонські старці заявили, що Русь абсолютно точно має шанс на своє відродження після 2021 року із центром у Києві. Стартом буде з’єднання на небі Сатурна і Юпітера в день сонцестояння 21 грудня 2020 року (з точки зору зірок – це грандіозна епохальна подія для всіх нас), пише crisis.in.ua. Афонські старці додали, що погано жити українцям залишилося рівно 4 роки. З 2021 по 2033 рік почнеться різке зростання економіки, завдяки чому в межах нашої країни станеться нове “китайське диво”. Прийде новий президент – реформатор, який буде високого зросту на “Білому коні” (є навіть пророцтво Ванги з цього приводу) і настільки відродить економіку нашої країни, знищить корупцію, проведе реформи, що нас почнуть поважати в Європі і в усьому світі. А після 2024-2025 року у нас вже будуть шанси стати повноцінним членом Євросоюзу. Чекати залишилося вже недовго -Зустрічі президентів Порошенка і Путіна восени, після Дня Незалежності, покладуть край конфлікту в Донбасі.
 
2018 рік – почнеться поступове зростання населення країни, можлива важлива пенсійна і медична реформа.
2019 рік – експансія торгових відносин з іншими країнами і альянс з ними. 2020 рік – повернення Україні Криму.
2020 рік – важливий рік для реформ в церкві, це рік можливої незалежності Української церкви від Московського патріархату, також це прихід в політику майбутнього харизматичного лідера – “рятівника України”.
Після чого, в 2024 році, він стане “Князем” Всієї нашої України – Русі (саме так слід називати нашу країну в майбутньому) і об’єднає її з цивілізованими країнами Європи.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Дай Бог!

 

 
09.07.2017
 
Афонські старці заявили, що Русь абсолютно точно має шанс на своє відродження після 2021 року із центром у Києві. Стартом буде з’єднання на небі Сатурна і Юпітера в день сонцестояння 21 грудня 2020 року (з точки зору зірок – це грандіозна епохальна подія для всіх нас), пише crisis.in.ua. ............................

Афонские старцы и астрология????? Нонсенс.

Это явный фейк.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

16.08.17 22:02  Україна відкрила дані про бенефіціарів компаній, - Гройсман

 

censor_news_big3.jpg                          

 

 

 

В Україні відкрито вільний доступ до бази даних з інформацією про бенефіциарних власників компаній.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман на Facebook.

"Гарна новина. Україна відкрила дані про бенефіціарів компаній та стала першою країною у світі, яка приєдналася до Глобального реєстру бенефіціарних власників - ініціативи Transparency International щодо сприяння прозорості й запобігання корупції. Так, завдяки спільній роботі Державного агентства з питань електронного врядування та Міністерства юстиції інформацію про бенефіціарів усіх українських компаній оприлюднено на Єдиному державному порталі відкритих даних", - пише він.

"Відкриті дані - це основа побудови прозорої та ефективної держави, а також - потужне джерело розвитку комерційних і громадських проектів. Відтак ЗМІ та громадськість може вільно використовувати і аналізувати ці відкриті дані для публічного контролю, а IT-бізнес - для створення нових інтернет-сервісів і проектів, які збагачуватимуть економіку і стануть у нагоді своїм користувачам", - додав голова уряду.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Добре пояснив....

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

59db81096d333_22308669_1979302535648015_

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

 


spayn

 

Правила памятаєте? Самі приберете чи в бан?

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

 


spayn

 

Ви особисто бачили "бандеровцев"?

 

Кого Ви маєте на увазі - "Те , кто бандиты , "героями" стали"? Степана Бандеру? Історію життя його знаєте?

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

spayn

 

......... Історію життя його знаєте?

 

Знаю

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Знаю

 

Викладіть Вашу версію, будь ласка.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

Знаю

 

Викладіть Вашу версію, будь ласка.

 

Дать оценку настоящему способно только будущее.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

 


Дать оценку настоящему способно только будущее.

 

Так дайте оцінку. Бандера жив давно.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку

Пожежний.UA , пожежний сайт (пожежний форум), де Ви знайдете інформацію про роботу пожежної, рятувальної, водолазної, піротехнічної, вибухотехнічної та інших служб ДСНС (Державна служба з надзвичайних ситуацій). Новини про пожежі, вибухи, аварії, стихії та інші надзвичайні ситуації. Конспекти, програми, службова та інша цікава та корисна література (книжки). Нормативні документи (накази, закони, кодекси та інше).
Пожарный.UA, пожарный сайт (пожарный форум), где Вы найдете информацию о работе пожарной, спасательной, водолазной, пиротехнической, взрывотехнической и других служб ГСЧС (Государственная служба по чрезвычайным ситуациям). Новости о пожарах, взрывах, авариях, стихиях и других чрезвычайных ситуациях. Конспекты, программы, служебная и другая интересная и полезная литература (книги). Нормативные документы (приказы, законы, кодексы и т.д.).
×