Перейти до вмісту

Ви використовуєте розширення для блокування реклами. Будь ласка додайте наш сайт в виключення, цим Ви допоможете його розвитку!

Краща відповідь

22528092_146154096119260_2132271014126498380_n.jpg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Україна запроваджує іспит на громадянство: без знання мови його і бути не може

 

У світі вже давно зрозуміли, наскільки важливою є принциповість у міграційній політиці для забезпечення поваги до держави

Днями стало відомо, що Кабінет Міністрів України планує запровадити сертифікаційний іспит з української мови, зокрема і для отримання громадянства іноземцями. Раніше для підтвердження знання української мови іноземним громадянам було достатньо довідки, яку видавали навчальні заклади чи освітні установи. Рівень володіння державною мовою на основі таких довідок можна описати на прикладі гравця «Шахтаря» Марлоса, який у вересні цього року отримав українське громадянство, але українською не може сказати ані словечка.

Як буде проходити іспит для іноземців на знання української – наразі лише обговорюється, але за основу буде взято напрацьований досвід інших країн та рекомендації Ради ЄС. Віце-прем’єр-міністр В'ячеслав Кириленко доручив створити робочу групу за участю провідних мовознавців і практикуючих викладачів, яка до кінця року узагальнить усі існуючі підходи та напрацює єдиний стандарт для складання сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної. Чому «як іноземної»? Ну, мабуть, для початку.

Укрінформ поцікавився досвідом проведення таких іспитів іншими країнами, які у такий спосіб, крім видачі паспорта, прищелюють повагу до держави тим, хто дійсно хоче стати її громадянином.

1509027323-4158.jpg

Польща: сертифікація на знання польської обов’язкова з 2012 року

У сусідній Польщі знання державної мови для отримання громадянства потрібно обов’язково підтверджувати сертифікаційним іспитом з 2012 року. За проведення іспитів на отримання сертифікату раніше відповідала тільки Державна комісія підтвердження знання польської мови як іноземної, яка мала свої представництва в інших країнах. Але зі збільшеннями попиту на складання іспитів з польської мови з 2015 року такі сертифікати дозволили видавати також освітнім закладам, які проводять навчання у сфері польської філології, а також школам навчання мови, інститутам і польським школам за кордоном. З цього ж часу знання мови оцінюється за шістьма рівнями, встановленими Радою Європи: початковий А1, початковий ускладнений А2, середній В1, просунутий В2, рівень підвищеної складності С1 і рівень досконалого володіння мовою С2.

Сам сертифікаційний іспит на знання польської мови складається з 2 етапів – письмового і усного. Письмовий триває 225 хвилин і складається з 4-х частин: аудіювання (30 хв), знання граматики (60 хв), розуміння написаного тексту (45 хв) та письмової мови (90 хв). Кожна з цих частин оцінюється у 40 балів.

Усний етап включає 2-3 завдання, приміром, опис ситуації на картинці, причому з висловленням власної думки з цієї тематики (на що дається 15 хвилин). Усне мовлення оцінюється також у 40 балів, а в сумі за іспит можна набрати 200 балів. Щоб скласти іспит, по кожній його частині потрібно набрати не менше 24-х балів, тобто 60%.

Оплата за кожен із рівнів відрізняється, наприклад, здати екзамен на рівні B1коштує 60 євро, на рівні B2 - 80 євро, на рівні C2 - 100 євро.

1509027324-7286.jpg

 

 

Іспанія: знати не тільки мову, але й державний устрій та історію

В Іспанії рівень володіння державною мовою для отримання громадянства підтверджується сертифікатом DELE (Diploma de español como lengua extranjera), який видається Інститутом Сервантеса від імені Міністерства освіти, культури і спорту Іспанії. Знання іспанської мови за цим дипломом сертифікують у 48 країнах світу за трьома рівнями – початковим, середнім і вищим (Nivel Inicial, Nivel Intermedio, Nivel Superior).

Екзамени включають так само 5 традиційних етапів. Перший – читання текстів, після чого слід обрати правильної відповіді на питання. (40, 60 і 60 хвилин для початкового, середнього та вищого рівнів відповідно). Другий – письмо, тобто написання твору (50, 60 і 60 хвилин відповідно). Третій – аудіювання (30, 30 і 45 хвилин). Четвертий – тести на знання лексики та граматики, де потрібно обрати правильне слово чи фразу (40, 60 і 60 хвилин). Останній, п’ятий етап – мовлення, що передбачає бесіду з членами комісії і триває 10-15 хвилин. Щоб успішно скласти екзамен зі знання іспанської, потрібно отримати «складено» на всіх етапах. Вартість складання тесту на початковому, середньому і вищому етапах так само відрізняється і складає 40, 55 і 65 доларів відповідно.

На відміну від Польщі, де для отримання громадянства потрібно подати пакет документів і сертифікат зі знання державної мови, в Іспанії, окрім цього, потрібно пройти іспит на знання історії, конституції та державного устрою.

1509027322-7762.jpg

 

 

США: претенденти найбільше хвилюються за знання Конституції

У Сполучених Штатах, щоб отримати громадянство, не потрібно засвідчувати знання мови окремим сертифікатом. Але іспит на громадянство так само, як і в Іспанії, включає в себе знання історії та політичного устрою країни – для цього треба знати відповідь на 100 запитань. Офіцер Служби громадянства та імміграції США може перевірити у майбутнього американця вміння читати, писати, говорити та розуміти англійською. Завдання розраховані навіть на початковий рівень мови, а необхідний словниковий запас, а вправи і теми для обговорення розміщуються на сайті Служби. Але найчастіше рівень володіння англійською визначається за співбесідою, на якій можуть запитати деталі з біографії чи особливості країни, з якої приїхав претендент. За словами киянина, який зараз готується до іспиту на американське громадянство, він як і інші претенденти більше хвилюються за власні знання історії США та Конституції, ніж за чистоту володіння англійською. Чому у знанні англійської США здаються такими лояльними? Річ у тім, що до отримання громадянства студенти чи працівники, які сюди приїжджають на тривалий час обов’язково здають сертифікований іспит на знання мови. А тому здавати його вдруге вже для оформлення громадянства просто зайве.

1509027600-9198.jpg

 

 

Латвія: сувора міграційна політика почалася одразу після розпаду Радянського Союзу

Латвія так само належить до країн, де для отримання громадянства потрібно знати не лише мову, а й основні положення Конституції, текст державного гімну, історію та культуру. Але на відміну від США, бажаючі отримати громадянство цієї країни (а це переважно росіяни) найбільше нарікають якраз на складність вивчення латиської мови, яка належить до балтійської мовної групи, при тому, що самі латвійці спілкуються дуже швидко і не завжди дотримуються правил у мовленні.

Для отримання латвійського громадянства необхідно здати латиську мову на категорію не нижче В1, тобто середнього рівня. Іспит на знання мови складається з чотирьох частин: слухання, читання, письма та ведення діалогу, і оцінюється за тестовою системою. Екзамен вважатиметься складеним, якщо правильні відповіді становитимуть 51%.

Окремо слід відзначити, що Рига, починаючи з 1991 року, дуже прискіпливо ставилася до надання громадянства (після розпаду Радянського Союзу законом від 1991 року громадянство Латвії було визнано за приблизно 2/3 жителів країни). У травні 2013-го Сейм Латвії посилив вимоги до отримання громадянства, що викликало «автоматичне» обурення МЗС Росії: «Черговий етнополітичний експеримент офіційної Риги, що перетворює нацменшості у "вічних ізгоїв" держави, в якій вони народилися і прожили все життя, наочно свідчить про дефіцит демократії в Латвії». Тим не менш, це приклад того, як Латвія налаштувала міграційну політику винятково у інтересах власної країни. Як результат, це сприяє зменшенню кількості громадян, не адаптованих до проживання у країні та зменшення зловживання цим фактором.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
download-mm.png Скачать видеоdownload-mm-settings.pngdownload-mm-close.png

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
download-mm.png Скачать видеоdownload-mm-settings.pngdownload-mm-close.png

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 Литовські політики представили "план Маршалла" для України: "Суть цього в тому, щоб усі об'єдналися"

литва

"План Маршалла" для України - ініціатива з підтримки України Європейським Союзом (ЄС) - представили в понеділок у Сеймі Литви іноземним дипломатам

У презентації взяли участь посли країн, що беруть участь в Західному і Східному партнерстві, а також спікер Сейму Вікторс Пранкіс, міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.
 
"Суть цього плану в тому, щоб усі об'єдналися. Звичайно, за участю Європейської комісії. Зустріч Східного партнерства наближається, і ми вважаємо, що одним із завдань має бути підтримка цього плану", - сказав Л. Лінкявічюс.
 
 
Він також зазначив, що європейські партнери повинні підтримати Україну на шляху реформ.
 
"Для нас дуже важливо, щоб підтримка, яку надають Україні, була ефективною, щоб донори охоче витрачали на неї гроші, щоб вони не лякалися бюрократії і проявів корупції, які залишаються. Разом ми бачимо, що час не наш союзник, тому що люди втомилися: від війни, від бюрократії, від поневірянь", - додав міністр.
 
З ініціативою підтримки Україні від ЄС, так званий план Маршалла для України, торік виступив колишній прем'єр-міністром Литви Андрюс Кубілюс. Він відвідав найважливіші столиці Західної Європи з віце-спікером Сейму Гедимінасом Кіркіласом.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 Клімкін подякував Литві за роботу над "планом Маршалла" для України: "Це розумне поєднання допомоги та стимулів розвитку"

литва

Клімкін подякував Литві та Лінасу Лінкявічусу за роботу над Європейським планом для України, який ще називають "планом Маршалла" для України.

Про це він написав у своєму акаунті в Твіттері, передає Цензор.НЕТ.
 
"Дякую Литві та Лінасу Лінкявічусу за роботу над Європейським планом для України. Це розумне поєднання допомоги та стимулів розвитку. Маємо бути здатні скористатися", - заявив Клімкін.
 
Клімкін подякував Литві за роботу над планом Маршалла для України: Це розумне поєднання допомоги та стимулів розвитку 01

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
download-mm.png Скачать видеоdownload-mm-settings.pngdownload-mm-close.png

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 Від сьогодні кожна третя пісня на радіо повинна звучати українською мовою

язык радио украинский квоты

З 8 листопада частка україномовних пісень на радіо повинна становити 30%, а не 25%.

Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна, в середу в Україні починається наступний етап впровадження законопроекту про квоти україномовних пісень і передач на радіо - набуває чинності норма, передбачена перехідними положеннями закону № 1 421-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій".

Як заявив напередодні віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко, за рік дії українських квот радіоаудиторія істотно збільшилася.

"З 8 листопада квота для пісень українською мовою на радіо зростає з 25% до 30%. Але вже зараз радіостанції перевиконують цю квоту, в середньому в країні частка пісень українською мовою в ефірі радіостанцій становить 32%. Дуже тішить, що квоту виконують незалежно від регіону. Це показує, що абсолютно природними є норми, закладені в законі. Це нормально для країни, коли український слухач, натиснувши кнопку радіоприймача, може почути пісні українською мовою", - цитує В.Кириленка портал http://detector.media.

Він також заявив, що "радіоаудиторія не зменшилася, а збільшилася, і жодна радіостанція через квоти не припинила свого існування".

Розрахунок квоти стосується загального обсягу пісень протягом доби, а також включених в ефірі з 7:00 до 14:00 та у часовому проміжку 15:00 - 22:00.

Крім того, З 8 листопада 2017 року частка передач, зокрема новинних, аналітичних або розважальних блоків, має становити не менше 55% (раніше квота становила 50%).

Згідно з даними Нацради з телебачення і радіомовлення, в жовтні поточного року, на українських радіостанціях квота українських пісень у середньому становила 32%, а частка ведення передач державною мовою - 81%.

За даними Нацради, найбільшу частку українських пісень зафіксовано в ефірі радіостанції ""Країна ФМ"" (100%), а також радіостанцій Суспільного мовлення: ""Промінь" - 98%, "Українське радіо" - 90%, "Культура" - 66%.

Моніторинг у жовтні охопив ефір 16-ти радіостанцій: "Українське радіо" (НДТУ), "Промінь" (НГТУ), "Культура" (НГТУ), "Країна ФМ", "П'ятниця", "Русское радио - Украина", "Мелодія ФМ", "Перець ФМ", "Авторадіо", "Люкс ФМ", "Шансон", Kiss FM, "Наше радіо", "Ретро ФМ", "Хіт ФМ", ""радіо Ера".

Очікуються результати моніторингу 179-ти місцевих і регіональних радіостанцій.

Нагадаємо, законопроект про квоти україномовних пісень на радіо набув чинності 8 листопада 2016 року. До цього Рада ухвалила його 268 голосами.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

“Щедрик” завойовує світ: Відома британська співачка виконала українську колядку (відео)

 2201
Кеті Мелуа

Відома британська співачка грузинського походження Кеті Мелуа в прямому ефірі на каналі BBC виконала українську колядку “Щедрик” українською мовою.

Так, Мелуа записала новий альбом під назвою “In winter” (“Взимку”) спільно з жіночим хором “The Gori Women Choir”, в який включила українські колядки “Щедрик” і “Прилетіла ластівка”.

download-mm.png Скачать видеоdownload-mm-settings.pngdownload-mm-close.png

 

“Це правильно співати твір на мові оригіналу, до того ж українська мова належить до східнослов’янських мов і близька до російської, яка набула значного поширення в Грузії”, – пояснила Кеті і додала, що домагалася правильної вимови разом зі своєю командою.

“Я прийшла до висновку, що нам варто заспівати українською, а не англійською. Ми почали пошуки помічників, які допомогли б нам освоїти ідеальну вимову і несподівано з’ясували, що дружина керівника хору – українка. Вона погодилася нам допомогти і прийшла в студію, щоб проконсультувати виконавців на предмет вимови”, – розповіла Кеті Мелуа про запис нового альбому.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

200 лет попыток истребления украинского языка, речи и культуры со стороны царской России. Они: "Мы всегда были братьями, у нас один путь, одна страна, один народ". А вы им эти факты в их наглые, безграмотные рожи.

1720 - указ Петра I о запрещении книгопечатания на украинском языке и об изъятии украинских текстов из церковных книг.
1729 - приказ Петра II переписать с украинского языка на русский все указы и распоряжения.
1763 - указ Екатерины II о запрете преподавания на украинском языке в Киево-Могилянской академии.
1769 - запрет Синода на печать и использование украинского букваря.
1775 - разрушение Запорожской Сечи и закрытие украинских школ при полковых казацких канцеляриях.
1832 — реорганизация образования на Правобережной Украине на общеимперских принципах с переводом на русский язык обучения.
1847 — разгром Кирилло-Мефодиевского брат ства и усиление жестокого преследования украинского языка и культуры, запрет лучших произведений Шевченко, Кулиша, Костомарова и других.
1862 — закрытие бесплатных воскресных украинских школ для взрослых в подроссийской Украины.
1863 — Валуевский циркуляр о запрете давать цензурное разрешение на печатание украиноязычной духовной и популярной образовательной литературы: «никакого отдельного малороссийского языка не было и быть не может».
1864 — принятие Устава о начальной школе, по которому обучение должно было проводиться только на русском языке.
1870 — разъяснения министра образования России Д.Толстого о том, что «конечной целью образования всех инородцев неоспоримо должно быть обрусение».
1876 - Эмский указ Александра о запрещении печатания и ввоза из-за границы любой украиноязычной литературы, а также о запрете украинских сценических представлений и печатания украинских текстов под нотами, то есть народных песен.
1881 — запрет преподавания в народных школах и произнесения церковных проповедей на украинском языке.
1884 — запрет Александром III украинских театральных представлений во всех малороссийских губерниях.
1888 — указ Александра III о запрете употребления украинского языка в официальных учреждениях и крещения украинскими именами.
1892 — запрет переводить книги с русского языка на украинский.
1895 — запрет Главного управления по делам печати издавать украинские книжки для детей.
1911 — постановление VII-го дворянского съезда в Москве об исключительно русскоязычном образовании и недопустимости употребления других языков в школах России.
1914 — запрет отмечать 100-летний юбилей Тараса Шевченко; указ Николая II о запрете украинской прессы.
1914, 1916 — кампании русификации Западной Украины; запрет украинского слова, образования, церкви.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

9-летняя украинка Катя Кузякина записала необычный кавер на композицию «Щедрик» Николая Леонтовича - «Christmas Eve / Sarajevo 12/24», созданный рок-коллективом из США«Trans-Siberian Orchestra».

 

download-mm.png Скачать видеоdownload-mm-settings.pngdownload-mm-close.png

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Кабмін схвалив законопроект про новий адміністративно-територіальний устрій України

censor_news_big3.jpg

Уряд схвалив законопроект "Про засади адміністративно-територіального устрою України". Це один із 17 пріоритетних законопроектів, які складають законодавчий маршрут децентралізації.

Як передає  Цензор.НЕТ , про це повідомляється на  Урядовому порталі. 

"Сьогодні Уряд підтримав нашу законодавчу ініціативу – проект закону "Про засади адміністративно-територіального устрою України". Він законодавчо врегульовує питання щодо порядку утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, назв населених пунктів та віднесення їх до певних категорій", - про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Він повідомив, що законопроектом встановлюється трирівнева система адміністративно-територіального устрою України – регіональний рівень (АР Крим і області), субрегіональний рівень (райони) та базовий рівень – громади, до складу яких входять один або декілька населених пунктів. Також запроваджується державна реєстрація адміністративно-територіальних одиниць.

"З прийняттям законопроекту про адміністративно-територіальний устрій ми ліквідовуємо дублювання повноважень районної ради і РДА із органами місцевого самоврядування ОТГ, прибираємо надмірні витрати на утримання апарату РДА, підвищуємо якість надання послуг за рахунок збільшення фінансування бюджетів органів місцевого самоврядування в частині створення госпітальних округів, нового освітнього простору тощо. Це є необхідною умовою для подальшої успішної децентралізації", - наголосив Геннадій Зубко.

В Україні досі діє закон про адміністративно-територіальний устрій, який був ухвалений ще в 1981 році Указом Президії Верховної Ради Української УРСР.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

“Ой, мороз, мороз”: 5 українських пісень, які росіяни привласнили собі

Багато російськомовних пісень, які давно полюбилися українським слухачам, і які багато хто вважав народними, насправді були вкрадені радянськими авторами і композиторами у самих українців.

17688_650x410.jpg

Наприклад, ви знали, що пісня “Вот кто-то с горочки спустился”, яка стала візитною карткою Надєжди Кадишевой і Наташі Корольової – це лише адаптований варіант українського романсу “В саду осіннім айстри білі”?

Styler вирішив розповісти вам про ті українські пісні, які цинічно присвоїли собі росіяни. Почнемо, мабуть, саме з “Вот кто-то с горочки спустился”.

“Вот кто-то с горочки спустился”

“В саду осіннім айстри білі” – це український романс XIX століття. Він був популярний в Україні аж до 60-х років XX ст.

Ще в 1961 році цей романс був опублікований у збірнику “Українські народні романси” з передмовою і примітками Леопольда Ященка. На жаль, відомості про автора слів і музики – відсутні (тому романс і вважається українською народною піснею).

Але вже через кілька років у цієї мелодії раптово з’явився “автор”.

Відомий композитор Борис Терентьєв, який хоч і народився в Києві, але більшу частину життя провів у Москві, представив широкій громадськості “свій” хіт “Вот кто-то с горочки спустился”. До речі, незабаром після цього Терентьєв став Заслуженим діячем мистецтв РРФСР.

download-mm.png Скачать видеоdownload-mm-settings.pngdownload-mm-close.png

 

“Поручик Голицын”

“Поручик Голицын” – це одна з найвідоміших так званих “білогвардійських пісень” у жанрі міського романсу, на початку 1980-х отримала популярність в СРСР і серед тодішніх радянських емігрантів.
Серед росіян прийнято вважати, що першим датованим виконанням пісні є запис Аркадія Сєвєрного в середині травня 1977 року, а текст пісні підготував Владислав Коцишевський.

Але ось, як є насправді: україномовна пісня “Друже Ковалю” була популярною ще за довго до виконання шлягера про якогось Голіцина.

Василь Лютий (сучасний виконавець пісні) розповідає, що автор музики і слів до “Друже Ковалю” – український повстанець Микола Матола. А композиція була написана в 1949 році. Тобто, по суті, росіяни приписали собі “бандерівську” пісню.

download-mm.png Скачать видеоdownload-mm-settings.pngdownload-mm-close.png

 

Слід додати, що композиції “Поручик Голицын” немає ні в яких збірниках автентичних білогвардійських пісень, емігранти старшого покоління в 1970-1980-тих її не знали.

Також можна порівняти тексти “Друже Ковалю” і плагіату на неї. Так, в оригіналі – “четверту добу уриваються плови”. Плагіат – “четвертые сутки пылают станицы”. Далі в оригіналі – “не плачте душею, мій друже Ковалю”, в плагіаті – “не падайте духом, поручик Голицын”. У третій строфі оригіналу – “кудись наші коні помчали далеко”, в плагіаті – “а в сумерках кони проносятся к яру”.
А “заміна” рядка “ізнову прикрили московські полки” на “и девочек наших ведут в кабинет” говорить про морально-етичну характеристику російських авторів.

“Любо, братцы, любо”

Пісня “Любо, братці, любо” в оригіналі завжди звучала українською мовою, адже в армії Нестора Махна 98% бійців були етнічними українцями. І ця пісня була чимось на зразок махновського гімну, а зараз є фольклором для анархістів всього світу.

Вже доведено, що “Любо, братці, любо” – знаменита повстанська пісня часів визвольних змагань 1917-1921 років. Однак російська “Вікіпедія” не збирається поступатися правом на неї. Там кажуть, що пісня виникла ще в 1783 році, коли донські козаки билися з ногайцями. Хоча ніяких доказів не наводиться.

download-mm.png Скачать видеоdownload-mm-settings.pngdownload-mm-close.png

 

Більш того, якщо вважати що ця пісня була написана в XVIII столітті, то логічно думати, що вона була написана тією мовою, якою розмовляли люди в тій місцевості, де ця композиції творилася – на етнічних козацьких землях, які перебували у Тмутаракані в Приазов’ї. Тобто, як кажуть етнографи, “швидше за все пісня була написана на малоросійській мові”.

Якщо подивитися старий радянський фільм Олександр Пархоменка, то в цьому фільмі пісню “Любо, братці, любо” виконують російською мовою, але з українським акцентом, і використовують у пісні українські слова: “порубаних”, “не доводиться”, “куля”, “тужити”.

“Ой, мороз, мороз”

Ця пісня, яка вважається російською народною, була популярна у Вінницькій області ще на початку 1900-х років. А звучав текст її так (із збірки “Бувайте здорові, соснові пороги. Народні перлини. Українські народні пісні”):


Ой мороз, мороз,
Ще й зима буде,
Прошу я тебе —
Не зморозь мене!
Прошу я тебе —
Не зморозь мене!
Ой не так мене,
Як мого мужа,
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Кожуха нема
Й чобіток нема,
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Сиджу за столом,
Та й пишу пером,
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом.
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом.

 

download-mm.png Скачать видеоdownload-mm-settings.pngdownload-mm-close.png

 

У той же час за твердженням колишньої солістки Воронезького російського хору Марії Павлівни Морозової-Уварової, пісня була написана нею у грудні 1954 році для дуету з чоловіком Олександром.
Але той факт, що українську пісню вперше задокументували в 1936 році, говорить про те, що “Ой, мороз, мороз” – це ще один плагіат від росіян.

“Дым сигарет с ментолом”

Група “Ненсі” була заснована Анатолієм Бондаренком та Андрієм Костенком в Костянтинівці (Донецька область) в 1992 році.

За словами очевидців, група “починала по кабаках”. На початку 90-х Бондаренко приписав авторство популярної на заході країни весільної пісні “Плаття твоє із ситцю” собі і “вічно відбивався від інших “авторів” питанням: а де докази, що це ваше?”.

Правда, на одному з концертів Бондаренко сам сказав, що пісню вони “запозичили з українських народних пісень”.

Насправді ж, “Плаття твоє із ситцю” (у різних варіаціях) у Львові на весіллях співали ще в 1970-і роки.

guby_tvoyi_yak_maky.png

А в вальсовому весільному варіанті цю композицію виконував львівський гурт “Барви”, заснований в 1987 році. Їхній варіант “Плаття твоє із ситцю” – “А я знайшов” увійшов до альбому “Танці” 1991 року.

download-mm.png Скачать видеоdownload-mm-settings.pngdownload-mm-close.png

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 Найближчим часом підпишу Указ про вкорінення та зміцнення державного статусу української мови, - Порошенко

Президент України Петро Порошенко заявив, що найближчим часом підпише Указ про вкорінення статусу державної мови.

Як інформує  Цензор.НЕТ  із посиланням на  Twitter  Президента, про це він повідомив під час свого виступу з нагоди 204-ї річниці від дня народження українського поета й художника Тараса Шевченка.

"Найближчим часом підпишу Указ про розробку десятирічної програми вкорінення та зміцнення державного статусу рідної української мови".

Він зазначив, що попереду "десятиліття української мови в Україні, протягом яких позитивні зміни мають стати незворотними".

"У той же час мушу дбати і дбаю про те, аби наші законодавчі ініціативи залишали широкий простір для реалізації прав тих громадян України, чиєю рідною мовою або мовою спілкування є російська, кримськотатарська та інші мови", - сказав він, наголосивши, що боротися за українську мову це значить не лише вигукувати гасла й висувати вимоги до влади, а це "означає купувати україномовні книги, передплачувати україномовні газети, надавати перевагу україномовним версіями сайтів, і головне - говорити нею, говорити, і ще раз говорити".

"Кожен має пройти свій шлях до мови, як, наприклад, двадцять років тому зробив це я. Моя українська - мій свідомий вибір повернутися до рідної мови, зроблений вже в досить зрілому віці", - резюмував Президент.

 

Найближчим часом підпишу Указ про вкорінення та зміцнення державного статусу української мови, - Порошенко 01

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Мовний закон Ківалова-Колесніченка мав завершити чорну справу Валуєвського циркуляра та Емського указу, - Порошенко

censor_news_big3.jpg

Президент Петро Порошенко із задоволенням сприйняв рішення Конституційного суду України, який 28 лютого визнав неконституційним і скасував закон "Про засади державної мовної політики" (т.зв. закон Ківалова-Колесніченка).

Про це президент розповів в п'ятницю під час нагородження лауреатів Шевченківської премії, передає Цензор.НЕТ  із посиланням на lb.ua.

"Напередодні нинішніх Шевченківських днів Конституційний суд визнав неконституційним мовний закон 2012 року. За таємним задумом його авторів, явних і закулісних, закон мав завершити чорну справу творців Валуєвського циркуляра, справу творців Емського указу. А Конституційний суд тільки виписав свідоцтво про смерть цього злочинного акту. Де-факто кінець настав цим актом ще кілька років тому", - сказав він.

Порошенко сказав, що за час, який закон Ківалова-Колесніченка провів до Конституційного  суду, законодавство пройшло далеко вперед в плані зміцнення позицій української мови в різних сферах суспільного життя.

Президент нагадав про квоти на українську мову на радіо, на телебаченні.

"Можемо з надією говорити про відновлення національного кінематографа. І відроджується він саме українською мовою. Минулого року за державної підтримки була завершена зйомка 47 різножанрових фільмів. Цього року на кіновиробництво виділено майже мільярд гривень, це удвічі більше проти попередніх", - сказав Порошенко.

Президент також відзначив позитивну роль політичного рішення обмежити імпорт книг з Росії в розвитку вітчизняного книговидання. "Українських книг стає дедалі більше. Зросли й обсяги перекладної літератури. Люди дедалі більше читають українською", - сказав він.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

ВР має розглянути пролонгування перехідного періоду імплементації мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року найближчим часом, - Гриневич

censor_news_big3.jpg

Угорщина й Україна обговорили закон "Про загальну середню освіту", пролонгування перехідного періоду імплементації мовної статті до 2023 року і зміну методики навчання.

Про це розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич за результатами засідання українсько-угорської робочої групи високого рівня, яке відбулося 22 червня у Закарпатті, інформує  Цензор.НЕТ  із посиланням  на сайт Міносвіти. 

Міністрів уряду Угорщини цікавили питання про те, коли саме Україна зможе імплементувати рекомендації Венеціанської комісії, що стосуються подовження перехідного періоду і гарантій можливості вибору мови навчання приватними школами.

"Проект закону, що стосується продовження перехідного періоду, вже давно подано урядом до Верховної Ради. Найближчим часом його мають проголосувати у залі парламенту. Також ми продовжуємо роботу над проектом закону "Про загальну середню освіту", в якому стаття 5 уточнюватиме всі деталі імплементації мовної статті Закону "Про освіту". Зокрема, там йдеться й про можливості приватних шкіл обирати мову навчання. Однак зазначається, що атестат державного зразка зможуть видавати заклади, які дають дітям оволодіти державною мовою на рівні держстандарту. Це буде питання ліцензування. Там же зафіксовано пропорції, в межах яких відбуватиметься навчання державною і мовою меншини", - повідомила Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що продовження перехідного періоду - необхідне з педагогічної точки зору рішення, а також наголосила, що чутки, ніби Закон "Про освіту" забирає можливість у дітей з національних громад навчатись рідною мовою, - це міф.

"Для нас дуже важливо, щоб діти зберігали можливість навчатися рідною мовою. Національна ідентичність складається з багатьох чинників, і один із найголовніших – навчання рідною мовою. Бо саме цією мовою вона може висловити свої думки, цінності свого народу. Мова впливає на образ мислення та творчий процес кожної людини. Саме тому навчатись рідною мовою так важливо", - зазначив міністр людських ресурсів Угорщини Міклош Кашлер.

Нагадаємо, 22 червня у Закарпатті відбулося засідання українсько-угорської робочої групи високого рівня. У ньому взяли участь міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, міністр закордонних справ України Павло Клімкін, міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, міністр людських ресурсів Угорщини Міклош Кашлер, народний депутат України Василь Брензович. За його підсумками Гриневич повідомила, що  вчителям української мови в школах нацменшин встановлено надбавку 30%.  Клімкін сказав, що наступна зустріч відбудеться в липні.

На зустрічі порушувалися не тільки питання мови освіти. Зокрема, міністр закордонних справ України Павло Клімкін та міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто домовилися про відновлення роботи змішаної комісії, передбаченої Декларацією між Україною та Угорщиною.

Міністерство закордонних справ Угорщини заявило  26 вересня 2017 року про намір країни блокувати зближення України з ЄС і НАТО  через закон про освіту.

Після цього Угорщина вже тричі заблокувала проведення Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів через претензії до мовної статті українського закону про освіту. Угорська влада пояснила, що таким чином вона чинить тиск на Україну, вимагаючи перегляду мовної норми закону про освіту.

5 вересня Верховна Рада  ухвалила  закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. Документ, який набув чинності 28 вересня 2017 року, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

Згодом  у МЗС Румунії висловили стурбованість  ухваленим ВРУ законом про освіту, а  Угорщина заявила , що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно  ухвалив резолюцію  з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті.  Міністерство закордонних справ Угорщини заявило 26 вересня про намір країни блокувати зближення України і ЄС  через закон про освіту. Рада Федерації і Держдума Росії також  виступили проти  українського закону про освіту.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку

Пожежний.UA , пожежний сайт (пожежний форум), де Ви знайдете інформацію про роботу пожежної, рятувальної, водолазної, піротехнічної, вибухотехнічної та інших служб ДСНС (Державна служба з надзвичайних ситуацій). Новини про пожежі, вибухи, аварії, стихії та інші надзвичайні ситуації. Конспекти, програми, службова та інша цікава та корисна література (книжки). Нормативні документи (накази, закони, кодекси та інше).
Пожарный.UA, пожарный сайт (пожарный форум), где Вы найдете информацию о работе пожарной, спасательной, водолазной, пиротехнической, взрывотехнической и других служб ГСЧС (Государственная служба по чрезвычайным ситуациям). Новости о пожарах, взрывах, авариях, стихиях и других чрезвычайных ситуациях. Конспекты, программы, служебная и другая интересная и полезная литература (книги). Нормативные документы (приказы, законы, кодексы и т.д.).
×